НЕДВОЗНА́ЧНО. Присл. до недвозна́чний. Дівчина недвозначно натякала, що Макарові час би вже женитися (Добр., Тече річка.., 1961, 188); * Образно. Жерла гармат недвозначно були наведені на дорогу (Кач., Вибр., 1953, 327).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 283.