НЕДВОЗНА́ЧНИЙ, а, е. Який не допускає двоякого розуміння, змісту і т. ін., ясно виражений, чіткий, прямий. Нам треба дати робітникам і всьому народові ясне і недвозначне поняття про те, навіщо ми хочемо утворення тимчасового революційного уряду? (Ленін, 11, 1970, 64); Помічник начальника станції .. приклав руку до козирка свого форменого кепі й виразив на своїй фізіономії зовсім недвозначну й цілком кислу міну (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 317).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 283.