НЕ́ГРИ, ів, мн. (одн. негр, а, ч.; негритя́нка, и, ж.). Назва корінного населення тропічної Африки, яке має темний колір шкіри і належить до негроїдної раси, а також нащадків африканців-негроїдів, примусово переселених у XVI-XIX ст. в Америку. Для роботи на тютюнових та бавовникових плантаціях великі землевласники купували негрів-рабів, яких работорговці привозили з Африки (Ек. геогр. заруб. країн, 1956, 246); Прислужниці арабки, туркені, негритянки й українки розносять кофе, фрукти й шербети (Н.-Лев., II, 1956, 446); Негр порівнює улюблену дівчину зі стрункою пальмою (Рильський, III, 1956, 133); *У порівн. Обслуги біля мінометів стоять, вмиваючись потом, чорні, як негри (Гончар, III, 1959, 54).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 280.