НЕГОЦІАНТ, а, ч., заст. Особа, що займається оптовою торгівлею (перев. з чужими країнами). Дівчину вже мали намір вигідно продати, тобто віддати заміж за одного голландського негоціанта (Ільч., Козацьк. роду.., , );

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 279.