НЕГОСТИ́ННІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. негости́нний. Вона хотіла напекти й наварить, щоб усе було, як у людей, щоб ніхто її не обсудив за скупість та негостинність (Чорн., Потік.., 1956, 8).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 279.