НЕГО́ДОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до него́да. Після зими й негодоньки зацвіли садки (Бор., Тв., 1957, 86); Реве, гуде негодонька (Л. Укр., І, 1951, 48); Минується негодонька й доленька настане (Щог., Поезії, 1958, 61).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 278.

Негодонька, ки, ж. Ум. отъ него́да.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 542.