НЕГНУ́ЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що негнучки́й. Плинуть плотів каравани — Прип’яттю, Волгою, Доном — Сосни смолисті, ялиці, негнучі дуби (Дор. Єдність, 1950, 5).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 278.