НЕГЛИ́БО́КО. Присл. до неглибо́кий 1. Сахно неглибоко пірнала й відпливала під водою убік (Смолич, І, 1958, 100); — Лікар каже, що ніж заліз неглибоко (Коцюб., II, 1955, 155).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 277.