НЕГЛА́СНИЙ, а, е. Невідомий для інших; прихований, таємний. Матеріалом для агітації погромщикам і їх негласним покровителям служить кожна дрібниця (Еллан, II, 1958, 218); — Славного голову послав бог Кам’яному Броду, — насмішкувато каже Терешко, негласний старійшина серед їздових (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 126).

Негла́сний на́гляд див. на́гляд.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 277.