НЕГАТИ́ВНИЙ¹, а, е.

1. Поганий щодо властивостей, якостей, призначення і т. ін., який не викликає схвалення, а заслуговує на осуд; протилежне позитивний. Його [селянина] збудила до громадського життя революція, з усіма позитивними й негативними рисами його суспільної верстви (Еллан, II, 1958, 88); Сатира найчастіше використовується поетами для боротьби з негативними явищами (Іст. укр. літ., II, 1956, 190); Публіцистика в поезії може грати різну роль — і позитивну й негативну (Рад. літ-во, 1, 1963, 10); // Який не виражає схвалення чи позитивного ставлення до кого-, чого-небудь. Віра пригадала, що останнім часом читала якусь рецензію з негативною оцінкою творчості Достоєвського (Руд., Вітер.., 1958, 59); // Несприятливий. Любителям кімнатних співочих птахів треба пам’ятати про негативний вплив насіння конопель на колір пір’я птахів (Веч. Київ, 21.III 1957, 4); // у знач. ім. негати́вне, ного, с. Те, що не викликає схвалення, а заслуговує на осуд. Справжнє мистецтво показує старе, віджиле, негативне в типових образах (Вітч., 8, 1958, 135).

∆ Негати́вний о́браз (персона́ж), літ. — герой твору, наділений поганими рисами, властивостями і т. ін. Одним з найголовніших негативних образів [у "Таврії" О. Гончара] є образ Савки Гаркуші (Іст. укр. літ., II, 1956, 655); По інерції, що виробилась роками, в театрі міцно укоренився механічний поділ персонажів на позитивних і негативних (З глибин душі, 1959, 71).

2. Який свідчить про відсутність чого-небудь; протилежний очікуваному. Щеплення дітям віком до семи років відзначаються високою ефективністю і майже не дають негативних реакцій під час введення вакцини (Наука.., 6, 1959, 25); Негативні результати.

3. спец. Протилежний звичайному. Негативні каталізатори (тобто ті, що зменшують швидкість реакції) відомі для різноманітних процесів і, між іншим, для взаємодії між металами та кислотами (Цікава хімія, 1954, 51); Дистанція сидіння, тобто відстань між переднім краєм лави і краєм парти, зверненим до сидіння, буває трьох родів: позитивна, нульова і негативна (Шк. гігієна, 1954, 230); Якщо в будь-якій ділянці кори виникає збудження, то в зв’язаних з нею ділянках кори розвивається процес гальмування (негативна індукція) (Психол., 1956, 8).

4. фіз. Стос. до того виду електрики, матеріальними частинками якого є електрони. Найменша частинка речовини, яка має елементарний негативний заряд, називається електроном (Курс фізики, III, 1956, 14); Електричні заряди в атмосфері — це негативні і позитивні іони, що утворюються у висхідних і низхідних потоках повітря (Нариси розв. прикл. електр.., 1957,17).

5. мат. Який становить величину із знаком мінус. Негативне число.

НЕГАТИ́ВНИЙ², а, е, фот. Стос. до негатива. Маска своїм розміром, звичайно, повністю відповідає розмірам і положенню негативного зображення актора, знятого на другій негативній плівці (Мист. кіно, 1955, 70); Суха негативна плівка йшла до друкувальної машини (Ю. Янов., II, 1958, 111).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 276.