НЕГАРЯ́ЧИЙ, а, е. Не дуже теплий. Повітря сіре Ще негарячий промінь лоскотав (Рильський, II, 1960, 77); //Який прохолов (про страву). [Явдоха:] Батько прийшли учора пізно .. та як почали воювати: — Давай вечерять! Та чом того нема та іншого, та чому страва негаряча? (Кроп., II, 1958, 425).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 276.