НЕГА́ДАНИЙ, а, е, розм. Який виникає, з’являється несподівано, непередбачено. Несподіване, негадане щастя вже підняло його голову на плечах (Н.-Лев., І, 1956, 157); Шлях завів нас у балку криву. І почався негаданий бій (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 126).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 275.