НЕВІРОГІ́ДНИЙ, а, е. Позбавлений вірогідності; недостовірний. Невірогідним здається, але факт: відважні біляківці відстояли село (Ле, Мої листи, 1945, 200); Багато людей [під час землетрусу] стали свідками майже невірогідних змін грунту (Знання.., 3, 1967, 11).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 266.