НЕВІДПО́РНО. Присл. до невідпо́рний. Сумніву бути не могло: перемога йшла по Європі впевнено й невідпорно (Загреб., Європа. Захід, 1961, 95).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 264.