Про УКРЛІТ.ORG

невідмінно

НЕВІДМІ́ННО, присл., рідко. Те саме, що неодмі́нно. — Та хіба то важко паном зробитись? Треба тільки таку книжку вивчити.. Невідмінно вчитимусь (Коцюб., І, 1955, 100).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 263.

вгору