НЕВІДДІЛИ́МИЙ, а, е, рідко. Те саме, що невідді́льний. Великі письменники, класики літератури світової, ніколи не розминалися з народом, навпаки: їхня творчість завше була невідділима від фольклору, від дум, від мудрості народної (Тич., III, 1957, 353).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 262.