НЕВЧА́СНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до невча́сний. Пані канцлерова зрозуміла невчасність своєї появи і знову зникла (Ле, Наливайко, 1957, 29).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 274.