Неврікливий, а, е. Не подвергающійся болѣзни отъ уроків. Шоб неврікливе було, — умивають із помийниці. ХС. VII. 420.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 541.