НЕВРО́З, у, ч., мед. Функціональне захворювання центральної нервової системи людини. [Б е н е р м е н: ] Чи й у нього [сина] та недуга? [Е н д е р с о н:] Ні, ні. Борони боже! Забудьте про це. В нього просто невроз (Ірчан, І, 1956, 233); Найвірнішим лікувальним засобом проти неврозів.. виявився бром (Фізіол. вищої нерв. діяльн., 1951, 171).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 272.