НЕВРАЗЛИ́ВИЙ, а, е.

1. Неприступний для нападів, для ураження. Наша валка просувалася за високим залізничним насипом і була невразлива для куль (Панч, На калин. мості, 1965, 181); Тепер він [утікач] був невразливим, а перед ним гостинно шумів листям молодий березнячок (Збан., Єдина, 1959, 322).

2. Не здатний сприймати що-небудь, реагувати на образи; несприйнятливий. Як вона не лаяла, не нападала, не докоряла невістку, що довго ходила, .. — невістка не сказала слова. Невразлива якась стала (Горд., II, 1959, 242).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 271.