НЕВПІЗНА́ННО. Присл. до невпізна́нний. В хаті, як ніколи, панували мир і злагода. Батько невпізнанно полагіднішав (Речм., Весн. грози, 1961, 144); Гречкун невпізнанно змінився. Його висока стареча постать немов випросталась (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 208).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 270.