НЕВЛАШТО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. невлашто́ваний. Буденність, невлаштованість сільського життя пригнічуватимуть Наталку, яка всі роки прожила під материними крильцями (Зар., На світі.., 1967, 260); Сама згадка про тісноту, галас, домашню невлаштованість робила нас злими (Хор., Ковила, 1960, 30).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 267.