НЕВИ́ТРИМАНИЙ, а, е.

1. Який не вміє володіти собою, не має достатньої витримки, самовладання; нестриманий.

2. Який відступає від прийнятих правил, норм і т. ін. Особлива увага повинна бути спрямована на.. поліпшення популярної масової, головним чином, селянської і робітничої літератури, на боротьбу з випадковими і ідеологічно невитриманими виданнями (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 308).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 261.