НЕВИ́СПІВАНИЙ, а, е. Якого хто-небудь ще не співав або не доспівав. Ті невиспівані пісні окружають мене сумним хороводом (У. Кравч., Вибр., 1958, 242); Вона принесла з собою в хату свіжий запах ранньої осені, принесла в серці своєму невиспівані співанки, а на щоках палаючі рум’янці (Цюпа, Назустріч.., 1958, 391).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 261.