НЕВИ́СОХЛИЙ, а, е. Який ще не висох, не втратив вологості. Сонячне світло переломилось у невисохлих краплях сліз на віях… (Л. Укр., III, 1952, 658).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 261.