НЕВИНУВА́ТІСТЬ, тості, ж. Абстр. ім. до невинува́тий. Він подав своєчасно рапорт. Цього рятівного папірця підшили до справи як доказ його юридичної невинуватості (Мур., Свіже повітря.., 1962, 173).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 259.