НЕВИЛЯГА́ЮЧИЙ, а, е. Який не вилягає від вітру, дощу і т. ін. (про хлібні рослини, трави). Калійні і фосфорокислі добрива сприяють розвитку міцної невилягаючої соломи, підвищують зимостійкість рослин (Колг. енц., II, 1956, 471).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 258.