НЕВИ́ЗНАЧЕНІСТЬ, ності, ж.

1. Абстр. ім. до неви́значений. Саме ця невизначеність постаті Федора старшого позбавила фільм і національного колориту (Мист., 1, 1959, 21); Невизначеність вдачі; Невизначеність занять.

2. Невизначене становище. Його душить невизначеність і вимушена бездіяльність (Коз., Зол. грамота, 1939, 22).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 258.