НЕВИ́ДАЧА, і, ж. Становище, коли що-небудь не видається. Приводом до повстання робітників і селян на Уралі [в 1820 р.] була невидача заробітної плати і дорожнеча хліба в заводських магазинах (Іст. СРСР, II, 1957, 137).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 256.