НЕВЗАБА́РІ, присл., розм. Те саме, що незаба́ром. Невзабарі вона похватилась додому і пішла (Вовчок, І, 1955, 208).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 255.