НЕВЕЛЕМО́ВНИЙ, а, е. Те саме, що небагатослі́вний. Літопису невелемовний звіт Вкриває порох семи сотень літ (Бажан, І, 1946, 296).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 254.