НЕВДЕ́РЖНО, рідко. Присл. до невде́ржний. [Королівна:] Так і сміх. Де зовсім не сподіваєшся вбачити його.., раптом розсмієшся невдержно, незупинно… (Кроп., IV, 1960, 161).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 253.