НЕВДЕРЖИ́МИЙ, а, е, рідко. Якого не можна стримати. Невдержимим потоком плили слова з уст пані Олімпії (Фр., VII, 1951, 90); Не вірші, а якась гарячка невдержима, вогонь, що спалював молоду душу, до сліз хвилював серце (Кол., Терен.., 1959, 34).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 253.