НЕВГОМО́ННО. Присл. до невгомо́нний. Соком молочним годоване і невгомонно грайливе Скаче [нове породження] по луках зелених (Зеров, Вибр., 1966, 130).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 253.