НЕВГА́СНО. Присл. до невга́сний. Невгасно горить Наш великий іскристий костер (Бичко, Вогнище, 1959, 39); У нашім серці Леніна ім’я Вогнем зорі невгасно сяє — І де б не йшли ми по чужих краях, Нам світло ленінське палає (Ус., На.. берегах, 1951, 75).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 252.