НЕВАГО́МИЙ, а, е.

1. Який не має ваги або має незначну вагу. Сніг падав з темряви безшелесний і невагомий (Загреб., Спека, 1961, 219); Тіло якесь невагоме, наче його зовсім немає (Кол., Терен.., 1959, 83).

2. перен. Який не має великого значення; незначний.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 251.