НЕБУДЕ́ННІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до небуде́нний. Барвистість і небуденність мистецького вислову залежать значною мірою від особливостей інструментовки (Нар. тв. та етн., 3, 1966, 20); Виявилось, що ця небуденність йшла від того, що маклер був охайно одягнений (Вільде, Сестри.., 1958, 400).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 250.