НЕБРИ́ТИЙ, а, е. З зарослою бородою. — Піди скажи йому: Небритого такого не прийму… (Годов., Заяча математ., 1961, 17); // Якого не побрили. Заріст на небритих щоках робить його зовсім старцем (Вільде, На порозі, 1955, 203).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 250.