НЕБЛИ́ЗЬКО. Присл. до неблизьки́й; // у знач. присудк. сл. На великій відстані; далеко. Від війта до двора було неблизько (Фр., VII, 1951, 175).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 249.