НЕБЕЗПІДСТА́ВНО. Присл. до небезпідста́вний. Хтось із поетів небезпідставно назвав Словакію "країною пісень" (Гончар, Зустрічі.., 1950, 24).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 247.