НЕБЕЗПІДСТА́ВНИЙ, а, е. Який має підстави. — По всій нашій країні висихають степові річки.. В народі тривога за долю малих річок — глибока і небезпідставна (Чаб., Тече вода.., 1961, 61).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 247.