НЕБА́РНО, присл., діал. Негайно. В кінці [листа] — суворий наказ, щоб небарно вертались [хлопці] до Києва (Вас., Вибр., 1954, 279).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 246.