НЕБАРВИ́СТИЙ, а, е. Який не має кольору або не має виразних барв; безбарвний. Навіть муза боїться вступити сюди, В сей осінній туман небарвистий (Л. Укр., І, 1951, 139).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 246.