НЕАНТАГОНІСТИ́ЧНИЙ, а, е. Позбавлений антагонізму. Після перемоги соціалістичних взаємовідносин у суспільному житті нашої країни змінюється характер життєвих конфліктів, вони стають неантагоністичними, переростаючи в боротьбу нового проти старого (Рад. літ-во, 4, 1964, 129).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 245.