НЕАВТОРИТЕ́ТНИЙ, а, е. Який не користується авторитетом. Про якусь надзвичайну музику почули [учні] від такої неавторитетної особи, як Петро Ковалець (Збан., Малин. дзвін, 1958, 171).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 245.