НАЇ́ЗНИЦЯ, і, ж. Жін. до наї́зник 1 — 4. Тут ще наїзниця скакала І військо немале вела(Котл., І, 1952, 197).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 96.