НА́ЇЗДОМ, присл. Приїжджаючи на короткий час або зрідка. — Вже ж ми і ворожок питали, так кажуть, наїздом бува [москаль] (Кв.-Осн., II, 1956, 397).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 96.