Про УКРЛІТ.ORG

наїб

НАЇ́Б, а, ч. Заступник, помічник начальника або духовної особи в деяких країнах Близького і Середнього Сходу. Усю підвладну йому територію Шаміль поділив на області.., на чолі яких поставив своїх близьких помічників — наїбів, які походили з середовища заможної верхівки (Іст. СРСР, II, 1957, 162).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 94.

вгору