НАЩУ́ПУВАННЯ, я, с. Дія за знач. нащу́пувати. Змарнувавши казна-скільки часу на розв’язування свого завдання простим нащупуванням, він.. почав вивчати неорганічну хімію й фізику, в них розшукуючи потрібні відомості (Шовк., Інженери, 1956, 283).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 243.