НАШОРО́ШЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до нашоро́шений. Гризуча турбота і напружена нашорошеність відчувалися в його погляді (Тулуб, Людолови, II, 1957, 7); Світяться радістю очі бригадирові.. Ранкова нашорошеність зникла (Кир., Вибр., 1960, 379).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 241.